Остання газета "Приазовський робочий" від 23 лютого 2022

03кві'25

четвер

Підпільний раритет та інші таємниці

Світлана Назаренко
05бер'21 14:00

Під час ремонту одного з приміщень редакції газети «Приазовський робочий» під старою дерев'яною підлогою знайшлася автентична керамічна плитка часів побудови знаменитого особняка Гофа.

Особняк Гофа вважається найбільш збереженим зразком класичної архітектури Маріуполя. Фахівці можуть багато розповісти про особливості оформлення фасаду будівлі, а кожен перехожий насамперед зверне увагу на ажурну ковану решітку балкона.

На жаль, внутрішній декор будівлі не такий вишуканий, оскільки в 1960-1970-х роках, під час капітального ремонту з переплануванням внутрішніх приміщень, ніхто не ставив перед собою мету зберегти первісний інтер'єр. На той момент, мабуть, головною була функціональність приміщень. Про колишню розкіш можна судити хіба що за раритетною плиткою на вході, ліпленням на фасаді будівлі та прикрашеним кахлями каміном у просторому приміщенні нинішнього прес-клубу.

І раптом, варто було затіяти новий ремонт, як старина почала проглядатися з грубого матеріалу, в який її колись замурували. Так, під час робіт у приміщенні рекламного відділу, коли знімали старий дерев'яний настил підлоги, будівельники виявили чудову плитку, яка була колись варварськи залита цементним розчином. В цілому вся вона була розбита-пошкоджена, і все ж вдалося знайти вцілілу ділянку, очистити її, обрамити дерев'яною рамкою, накрити склом і вписати в оновлений інтер'єр.

Родом із Метлаха?
«Ми вирішили таким чином зберегти шматочок історії старовинної будівлі, - пояснює директор - головний редактор газети Олена Калайтан. - Підказав нам цей крок досвід подорожей по країнах, де дуже дбайливо ставляться до старовини. Коли я була в Італії, бачила, як у сучасних ремонтах там намагаються залишити недоторканою частину кладки, сходи, стіни, у рамочці, під склом. Ось і ми так зробили. Шкода, що виявилося неможливим зберегти всю плитку».

Олена Калайтан розповідала, що при обході свого депутатського округу подібний оздоблювальний матеріал бачила в старій частині міста - можливо, роботи одного й того ж майстра.

Ми поцікавилися в краєзнавчому музеї, хто міг в Маріуполі 120 років тому випускати настільки красиву кераміку. Нам відповіли, що в музеї аналогічної плитки немає, і порекомендували звернутися до відомого краєзнавця Сергія Бурова. Висловлюючи свою думку про знахідку, Сергій Давидович запевнив, що раніше на місці відділу реклами «ПР» була житлова кімната. 

Що стосується виробника, він вважає, що, найімовірніше, плитка імпортна, можливо, привезена з Німеччини: «Схожу метласькую плитку я бачив у деяких старовинних будинках Маріуполя, у моїх знайомих».

Щоби був зрозумілим зв'язок метласької плитки і Німеччини, варто пояснити, що кераміка, про яку йде мова, отримала назву від імені німецького міста Метлах, де в XIX столітті почали виробляти цей оздоблювальний матеріал. Метласька плитка швидко стала користуватися популярністю завдяки оригінальному дизайну й унікальній міцності. Широке поширення вона набула у вікторіанську епоху, її називали тоді вікторіанським кахлем і покривали підлоги соборів, громадських приміщень і приватних резиденцій. Покриття з Метлаха використовувалося і при будівництві знаменитого «Титаніка», а також до цього дня присутнє в обробці багатьох пам'яток архітектури.

Таємна кімната, або Шлях від балкона до ганку

У редакції вважають, що особняк Гофа береже у собі ще багато сюрпризів, і сподіваються, що мало-помалу почнуть відкривати його таємниці. Так, на шляху від входу по сходах з лівої сторони, імовірно, приховано двері. До такого висновку прийшли будівельники, простукавши стіну, - судячи за «звуками порожнечі», за дверима може бути кімната. 

«Сподіваюся, що коли-небудь ми дійдемо до ремонту всієї вхідної групи. Хто знає, можливо, і знайдемо цю потаємну кімнату?» - каже Олена Калайтан і зазначає, що всі збережені старовинні елементи колектив редакції «Приазовського робочого» дбайливо зберігає.


Світлина Аліни Комарової: Старина на поверхні. Завдяки знайденій плитці в рекламному відділі з'явився свій історичний експонат.

Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies

Я згоден (на)