Порту - сім футів під кілем

Маріупольський порт займає лідируючі позиції в галузі по прибутку, на даний момент 80% підприємство направляє державі у вигляді дивідендів. Це та інші питання обговорювалися на зустрічі Сергія Магери з Ігорем Барським. У тому числі проблеми з єдиним в Україні криголамом "Капітан Білоусов" та днопоглиблювальними роботами; успіхи в будівництві зернового комплексу, який планують запустити до червня цього року; проекти облаштування під'їзних доріг і нових сервісів для експортерів. Народний депутат України Сергій Магера запевнив керівництво порту у всебічній підтримці.

Після трьох з половиною років «чотириденки» - на «п'ятиденку»

Економіка порту, як розповів Ігор Барський, з початком військових дій різко впала і досягла дна в 2018 році, коли підприємство перевантажити 5,3 млн тонн вантажів за потенційної потужності близько 20 млн тонн. З 2019 року порт поступово став нарощувати обороти і за підсумками 2020 року перевантажив 6,2 млн тонн.

З жовтня 2020 роки після трьох з половиною років чотириденного робочого тижня портовики перейшли на п'ятиденний, що безпосередньо вплинуло як на фонд оплати праці, він збільшився на 20%, так і на надходження до бюджетів усіх рівнів, які зросли на 109 млн грн в порівнянні з 2019 роком і склали понад 467 млн ​​грн. До міського бюджету Маріуполя за минулий рік підприємство перерахувало 103 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 17 млн ​​грн більше попереднього періоду.

З 1 січня портовикам диференційовано підняли зарплату - в середньому на 12%, так що зараз середня у докерів становить близько 20 тис. грн, по підприємству близько 16 тис. грн, а в грудні з урахуванням всіх доплат близько 30 тис. грн.

Стримуючий фактор - дивідендні апетити держави

 На сьогодні з державних портів України генерують прибуток тільки два - «Південний» і Маріуполь, інші все збиткові. При цьому встановлені дивіденди в обсязі 80% від прибутку порт зобов'язаний направити державі. За підсумками 2020 року підприємство запрацювало 50 млн грн прибутку, з яких 40 млн грн перерахувало до державного бюджету.

Ігор Барський вважає, що такий підхід ставить державні порти України в нерівні конкурентні умови з приватними портами, які ніяких дивідендів державі не платять.

Сергій Магера згоден: «Порти зараз виступають в якості« друкарського верстата »для держави і непомірними ставками дивідендів позбавляються мотивації та інструментарію до розвитку. Але варто у Верховній Раді сказати хоч слово про необхідність підтримки вітчизняних підприємств, про те, що держбюджет повинен трошки поступитися, щоб потім отримати віддачу втричі, як монобольшінством подібні тези сприймаються на рівні злочину. Моє завдання як народного депутата від Маріуполя зробити все можливе, щоб частину дивідендів від заробленої портовиками прибутку залишалася тут і прямувала на розвиток підприємства».

Тим більше, що така практика в Україні вже була, нагадав Ігор Барський: «Кабмін окремими рішеннями знижував відсоток відрахування дивідендів за умови, що ці кошти будуть спрямовані на розвиток підприємства, на певний цільовий проект».

Автомобільні підходи до порту можуть стати частиною «Великого будівництва»

Будівництво сучасних автомобільних розв'язок і під'їздів на територію порту, за словами Ігоря Барського, це один з найгостріших питань, оскільки бізнес, металургійний і зерновий, все більше вантажів транспортує автомобілями. Влітку виникають затори на дорозі, жителі не можуть проїхати в маршрутці на пляж Піщаний.

«Ми готові інвестувати в проект будівництва автомобільних під'їздів і здійснювати його спільно з містом», - розповів Ігор Барський.

Сергій Магера запропонував крім цього уявити проект на фінансування в рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво».

Зерновий комплекс запрацює до початку червня і дозволить збільшити вантажообіг на 1 млн тонн

Масштабний інвестиційний проект з будівництва зернового комплексу вартістю близько 500 млн грн буде реалізований «під ключ» до червня цього року. Новий для порту сільськогосподарський вектор є в той же час одним з найбільш перспективних. На сьогодні, за словами Ігоря Барського, це єдиний експортний вантажопотік, який в Україні з року в рік зростає.

Маріупольський порт може бути цікавий зернотрейдерам не тільки Донбасу, але також Харківської та Запорізької областей. Розрахункові потужності зернового комплексу дозволяють збільшити переробку вантажів на 1 млн тонн на рік. Це найбільший за останній час проект в Україні, реалізований державним підприємством. Портовики мають намір запросити на відкриття Президента і прем'єр-міністра України.

Орієнтуватися на розвиток Метінвесту і самим розвиватися

 Через маріупольський порт підприємства Групи Метінвест експортують свою продукцію в Європу, і для них дуже важливі умови зберігання металу на території порту. Це повинно бути закрите приміщення, щоб убезпечити сталевий лист від корозії: в тренді так званий синій метал, він і коштує дорожче.

«Якщо є такий затребуваний сервіс, то чому його не забезпечити? У нас розроблений проект критого складу. По суті, це цех з мостовими кранами, який дозволить якісно зберігати метал, накопичувати на суднову партію і відповідати побажанням експортера. Нам потрібно орієнтуватися на розвиток Метінвесту і самим розвиватися, стояти на місці не можна», - говорить директор порту.

Сергій Магера впевнений: «Це однозначно правильний підхід, і можна тільки порадіти за ваш колектив. Ситуація поступово вирівнюється».

Єдиний криголам в Україні пора міняти

Серед проблем, які обговорювалися на зустрічі, - «Капітан Білоусов», єдиний криголам в Україні. За словами директора порту, це гарантія для судновласників і «кредит довіри» в тому, що в зимову навігацію суду можна спокійно відправляти в Азовське море. Але «гаранту» вже 68 років: судно було побудовано на Гельсінкської верфі в 1953 році. Щороку воно проходить доковий ремонт на судноремонтному заводі, і з кожним разом це стає все складніше.

Залишити Азов без криголама - це неправильно. Вирішити проблему можна за рахунок покупки нового. Зроблені розрахунки, вони представлені в профільному міністерстві, але поки без результатів. Сергій Магера пообіцяв посприяти в цьому питанні. Не тільки своє, а й п'яти народних депутатів України від політичної партії «Опозиційний блок», які підпишуть відповідне звернення на ім'я прем'єр-міністра України і підтримають придбання нового криголама для маріупольського порту.

Зміст каналу і кожен сантиметр глибин - на вагу золота

Судно, яке проводить днопоглиблювальні роботи в акваторії порту і на каналі, - земснаряд «Меотида» - було придбано підприємством в 2011 році виключно під свої потреби. Згодом земснаряд був переданий ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) і її філії «Дельта-лоцман».

«Проблема полягає в тому, що АМПУ планує використовувати «Меотиду» для двох портів - Маріуполь і Бердянськ. Цього точно не слід робити, тому що земснаряд розраховувався тільки для Маріуполя», - каже Ігор Барський.

Справа в тому, що допустима осадка суден на каналі повинна становити 8 метрів. Але був період, пов'язаний з військовими діями, коли днопоглиблювальні роботи не проводилися, глибини різко впали, і осаду зменшилася до 7,2 метра. У 2019-2020 роках робота була проведена, глибини відновлені, але не по всій ширині каналу. Якщо за паспортом ширина каналу складає 90 метрів, то зараз залишається 60 метрів, двостороннього руху по каналу немає.

«Зміст каналу, кожен сантиметр глибин дуже важливі для нас», - каже Ігор Барський.

Сергій Магера відзначає: «А для Маріуполя дуже важливий порт. Якщо потрібні комунікації з центральними органами влади з цього питання, як і з будь-якого іншого, я готовий стати вашим помічником і залучити на вашу сторону своїх колег, щоб сприяти в розвитку маріупольського порту».

На фото прес-служби Маріупольського морського торгового порту: Підтримка гарантована. Ігор Барський і Сергій Магера солідарні в підходах до вирішення принципово важливих питань розвитку Маріупольського морського торгового порту.