«Працювати з металом надзвичайно цікаво»

Старший вальцівник стану гарячої прокатки меткомбінату імені Ілліча Василь Сергєєв своїм прикладом доводить: сучасний металург повинен бути всебічно розвиненим, ініціативним і не боятися приймати відповідальні рішення.

Василь Сергєєв прийшов в професію майже чверть століття тому, коли в 1997 році за порадою батьків вступив до професійно-технічного училища №99 (сьогодні Маріупольське вище металургійне професійне училище імені Івана Лута) на спеціальність «зварювальник-газорізальник». Вперше на власні очі побачив меткомбінат імені Ілліча, що називається, зсередини під час навчання в училищі, коли проходив практику в цеху холодної прокатки, а після випуску завдяки програмі працевлаштування молодих фахівців продовжив працювати на заводі.

І листопрокат, і люди

«Через рік я перевівся в листопрокатний цех «1700» на ділянку листообробки, де протягом шести років продовжував працювати за своїм профілем, газорізальником. У 2006 році перевівся на чорнову групу стану. Працював по п'ятому розряду, але іноді доводилося підміняти старших колег, і з часом підвищив розряд до шостого. Коли вже перейшов на чистову групу, підняв свій розряд до вищого, сьомого, і так і залишився працювати в цій групі старшим вальцівником до сьогоднішнього дня, а це вже близько десяти років», - згадує металург.

Сьогодні Василь Сергєєв - старший над іншими вальцівниками цеху, а тому його робота - це не тільки машини і метал, а й люди. 

«Розповісти колегам якісь нюанси, допомогти їм розібратися з технологічною інструкцією, показати, як працювати за пультом, - все це така ж частина моєї роботи, як і листопрокат», - ділиться наш герой.

Постійно чомусь вчишся

Василь Сергєєв і гадки не мав, що час від часу йому доведеться міняти свої профілі та освоювати нові сфери. Але металург - професія, в якій без постійної самоосвіти не обійтися. Так, під час роботи на ділянці листообробки він вступив в ПДТУ на спеціальність «інженер-електромеханік», а професію вальцівника освоював, працюючи в цеху і на курсах підвищення кваліфікації.

Коли ж у 2018 році почалася реконструкція листопрокатного цеху, ввели в експлуатацію нове високоякісне обладнання, металургові довелося практично вчитися заново. 

«Працювати стало легше, розрахунки тепер віддані автоматиці, хоча без людини все одно не обійтися - потрібно стежити за машинами та приймати в відповідальний момент правильні рішення», - розповідає Василь Сергєєв.

Металург каже, що працювати в цеху цікаво, його бригада не раз показувала кращі результати за місяць, а у 2020 році поставила рекорд за кількістю прокатаного надтонкого металу - 7 тис. тонн листів товщиною до 1,2 мм. Крім того, Сергєєв - співавтор в розробці та впровадженні трьох ініціатив по системі подачі пропозицій в рамках програми «Бережливе підприємство», які дозволили зробити роботу листопрокатного цеху «1700» більш ефективною.

«Важливо, як ти підходиш до своєї справи, усвідомлюєш чи лежить на тобі відповідальність, і те, наскільки ти готовий постійно вчитися чомусь новому, - каже Василь Сергєєв. - Бачити результат своєї праці, розуміти, що наш метал і прокат йде в багато країн світу, справлятися з величезними машинами, працювати з металом - це надзвичайно цікаво і захоплююче. Коли усвідомлюєш все це повною мірою, підхід до своєї праці змінюється зовсім - ти вже не можеш дозволити собі зробити щось неякісно».

Василь Сергєєв