Сартанська громада між війною та миром / Iнтерв'ю / PR.UA . Маріуполь

Всього місяць тому розпорядженням губернатора за погодженням зі штабом Операції об'єднаних сил на посаду голови Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації (ВГА) був призначений Олександр Куркчі. Наш сьогоднішній співрозмовник в прес-клубі «Приазовського робочого» відповів на питання журналістів про те, чим сьогодні живуть прифронтові села.

Вісімнадцять сіл і селищ на лінії розмежування

- Олександре Костянтиновичу, як відомо, в результаті адміністративної реформи селища Сартана і Талаківка були виведені зі складу Маріуполя і після приєднання до них ближніх сіл утворили Сартанську об'єднану територіальну громаду (ОТГ). А що на сьогодні вона собою являє?

- Сьогодні до складу Сартанської ОТГ входять сім колишніх місцевих рад, в тому числі дві, де були утворені цивільно-військовіадміністрації. Це Чермаликська сільрада в складі сіл Чермалик, Федорівка, Орловське; Павлопільська сільрада - села Павлопіль, Пищевик, Черненки; Талаківська селищна рада - селище Талаківка, села Гнутове і Ломакине; Лебединська сільрада - села Лебединське, Сопине, Калинівка; ВГА Комінтернове-Водяне в складі села Комінтернове, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, Водяне, де проживає близько 9 людей, і села Заїченко; Широкинська ВГА - села Широкине і Бердянське. Центр громади - селище Сартана.

Унікальність Сартанської ОТГ полягає в тому, що всі 18 населених пунктів в її складі з населенням близько 20 тисяч осіб перебувають на лінії розмежування. Територія Сартанської громади охоплює близько 40 тисяч гектарів.

Для мене особисто велика честь і відповідальність керувати селищною військово-цивільною адміністрацією в такий складний період. Всі свої знання і вміння, отримані під час роботи сартанським селищним головою, я прагну застосувати в питаннях мирного та сталого розвитку всіх сіл і селищ у складі громади.

За обов'язком своєї служби я часто виїжджаю в села безпосередньо на лінії розмежування, де накопичилося безліч проблем. Одна з головних, наприклад, в селі Бердянському під Широкиним - люди залишилися без роботи. Сьогодні там мешкає близько 170 людей, переважно пенсіонери, але третина - це працездатне населення, основна діяльність якого завжди, з покоління в покоління, була пов'язана з риболовлею; це з діда-прадіда рибалки.

Ми намагаємося вирішити питання з розміщенням пункту базування на території сіл Бердянського і Сопиного. Щоб жителі мали змогу оформити документи відповідно до чинного законодавства, виходити в море, ловити рибу, заробляти гроші, годувати свої сім'ї і платити податки в бюджет громади. Щоб вирішити це питання, необхідно пройти низку погоджень, в тому числі зі штабом ООС щодо безпеки рибалок. Акваторія в районі села замінована; Бердянське знаходиться, що називається, на лінії розмежування; згідно зі вчорашнім зведенням, два снаряди розірвалися в безпосередній до нього близькості.На жаль, останнім часом кількість обстрілів почастішала. Вони не зачіпають населені пункти, військові дії ведуться за їхніми межами, і сьогоднішню ситуаціюнеможна порівняти з трагічними подіями 2014 - 2015 років. Мирні жителі живуть мрією про мир, вірять в те, що прийде час, коли вся окупована територія України повернеться в свої одвічно українські кордони і разом з цим повернеться повноцінне мирне життя.

- Наша газета вже повідомляла про те, що в квітні почалася робота з відновлення зруйнованих внаслідок військових дій житлових будинків в прифронтових селах. Як вона проходить?

- Ця програма працює ось уже третій рік поспіль під егідою Донецької обласної державної адміністрації. Торік в населених пунктах по всій лінії розмежування в регіоні було відновлено близько 1300 будинків. Природно, прифронтові села, що увійшли до складу Сартанської ОТГ, продовжують брати участь в програмі. Цьогоріч ми відновлюємо близько 24 будинків в селі Лебединському, 8 - в Бердянському і 15 - в Чермалику.

Акцент робиться на відновлення дахів. Крім цього, з урахуванням фінансових можливостей Сартанської ВГА будемо намагатися допомогти жителям і в ремонті інших конструктивів будинків.

Відновними роботами займаються співробітники ДСНС України з Маріуполя і Миколаївської області. Безумовним пріоритетом є зруйновані будинки, в яких проживають люди. Вчора, наприклад, відновили дах будинку в Чермалику, якийпротікав останні п'ять років. Жителі дякували нашим рятувальникам зі сльозами на очах.

- Як сьогодні вирішуються питання продовольчого, транспортного, медичного забезпечення?

- Ці та інші питання життєзабезпечення людей насправді дуже важливі. Багато в чому через те, що раніше їм не приділялося належної уваги, значна частина населення виїхала, і тільки сьогодні люди поступово повертаються в свої будинки. У Чермалику, наприклад, зараз проживає близько 1300 осіб, для порівняння: допочатку військових дій тут було близько 1500 людей.

Проблем, щодо яких ми шукаємо і знаходимо рішення, більш ніж достатньо. У Лебединському немає транспорту, закриті школа і дитячий садок. Ми розуміємо, що зможемо повернути людей до села тільки після того, як їх запустимо. Лебединська школа може замкнути на собі потреби жителів ще двох сіл - Сопиного і Бердянського.

У Бердянському немає ані транспортного, ані медичного обслуговування, і ніяка «швидка» туди не виїжджає. Ми провели зустріч з перевізниками: маршрут №67 поки доходить тільки до Сопиного, його необхідно продовжити до межі Бердянського і забезпечити хоча б чотири рейси на день. Зрозуміло, що автобуси будуть дотаційними, але Сартанська ВГА готова дотувати перевізників, щоб жителі Бердянського мали можливість дістатися на роботу до Маріуполя і назад.

В Орловському до останнього часу було відсутнє продовольче постачання. За підтримки голови Маріупольської районної ради Степана Махсми і голови Маріупольської районної держадміністрації Наталії Букрєєвої це питання вдалося частково розв`язати: два рази на тиждень в село виїжджає продовольча крамниця, привозить соціальний хліб по 10 гривень, крупи, деякі інші продукти.

Наша довідка
Олександр Куркчі народився в 1977 році вселищі Сартана. Закінчив Приазовський державний технічний університет за спеціальністю «Металургія промислових підприємств». Працював на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча, де за сімнадцять років пройшов шлях від слюсаря до начальника ділянки. Роботу в місцевому самоврядуванні почав 2016 року, здобувши перемогу на виборах сартанського селищного голови. 15 березня 2021 року призначений на посаду голови Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації. Одружений, виховує двох дітей.

Крім цього, в Орловському не було абсолютно ніякого водопостачання: ні питної, ні технічної води. На сьогодні в забезпеченні питною водою допомагає міжнародна організація ADRA, яка привозить близько двох кубометрів води щотижня. Що стосується технічної води, то за підтримки Програми розвитку ООН нам вдалося зробити свердловину, впланах - розробити проєкт установки системи очищення води, і робота в цьому напрямку ведеться спільно з ADRA.

Хочу зазначити, що для вирішення цих та багатьох інших актуальних питань, власне, і створювалася Сартанська територіальна громада. Це було не тільки адміністративне рішення, але насамперед бажання простягнути руку допомоги всім навколишнім прифронтовим селам і підняти їх на рівень центру громади - селища Сартана.

Бюджет, який ми маємо в своєму розпорядженні, дозволяє це зробити поетапно. Цього року в кожному з населених пунктів громади ми запланували відремонтувати хоча б одну дорогу, щоб люди предметно відчули зміни на краще. А це важливо: ви пам'ятаєте, як в Сартані після пережитих семи обстрілів селища громада не опустила руки, відновлювала будинки, будувала дороги, упорядковувала парки - і, завдяки цій роботі, переступила через депресію, повернувшись до повноцінного мирного життя.

Бюджет громади збільшився в п'ять разів

- Що змінилося в бюджеті Сартанської ОТГ після відділення від Маріуполя?

- На сьогодні перехідний період ще триває, і я щиро вдячний міському голові Маріуполя Вадиму Бойченку за підтримку, в результаті якої трансформація установ освіти, охорони здоров'я і культури відбувається без збоїв у фінансуванні і непомітно для жителів. Ще не всі об'єкти передані від Маріупольської для Сартанської громади, але ми уклали меморандум про співпрацю і компенсуємо ті витрати, які тимчасово несе місто на утримання наших об'єктів.

Що стосується бюджету Сартанської ОТГ, то він збільшився як мінімум у п'ять разів. Насамперед тому, що до нас безпосередньо заходить освітня субвенція з державного бюджету - близько 31 мільйона гривень на рік. Крім цього, на нас поширюється вирівнювальна дотація з держбюджету, яка на сьогодні становить 39 мільйонів гривень. Плюс власні доходи. Разом на сьогодні бюджет громади - це близько 150 мільйонів гривень.

На операційні витрати з утримання шкіл, дитячих садків, фінансування зарплати працівників бюджетної сфери тощо ми плануємо спрямувати близько 110 мільйонів гривень. Решта - це бюджет розвитку.

- Відсоткове співвідношення бюджету утримання та розвитку подібне до маріупольської формули успіху.

- Робота в складі Маріупольської міської ради - це дуже серйозна школа і безцінний досвід, який я хочу застосувати в Сартанській ВГА, зокрема щодо формування бюджету розвитку громади.

- Серед джерел доходів сартанської скарбниці - фермерські господарства. А як зараз, в період посівної, забезпечена протимінна безпека їхньої роботи?

- На території Сартанської ОТГ близько 28 тисяч гектарів орної землі, найбільш значна частина якої знаходиться на підконтрольній території України. За допомогою міжнародної організації HALO Trust і Головного управління ДСНС України в Донецькій області орні території були розміновані і сьогодні вже обробляються фермерами.

Усього в громаді - близько ста людей, які займаються фермерською діяльністю і обробляють близько 5 тисяч гектарів землі. Найбільшим вітчизняним сільськогосподарським підприємством, яке обробляє близько 20 тисяч гектарів, є «Ілліч-Агро Донбас», що входить у HarvEast Holding.

У Сартані побудують сучасний Центр надання адміністративних послуг

- Які з великих будівництв заплановані в адміністративному центрі громади - селищі Сартана?

- Найголовніше будівництво, яке ми хочемо освоїти цього року, - Центр надання адміністративних послуг для всіх жителів громади. Зараз ми ведемо переговори з міжнародними організаціями щодо його наповнення сучасним обладнанням і навчання персоналу.

У Сартані є двоповерхова будівля загальною площею 1000 квадратних метрів, яка раніше була колгоспною конторою, а згодом належала одному з банків. Нам вдалося її викупити, а торік був виконаний проєкт реконструкції будівлі з благоустроєм прилеглої території загальною кошторисною вартістю 23 мільйони гривень.

Крім цього, попереду чекає дуже багато роботи, цікавої і важливої для людей. Упевнений, що команда Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації впорається з поставленими громадою завданнями.