Урумська буде жити!

Визначення переможців літературної премії імені Максима Рильського в галузі перекладу за 2020 рік відбулося 12 січня в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України. Найпрестижнішу перекладацьку нагороду країни, літературну премію імені Максима Рильського, в цьому році отримав маріупольський поет Валерій Кіор за свій переклад «Кобзаря» Тараса Шевченка на урумську, одну з мов греків Приазов'я.

Перший надрукований переклад Шевченко на урумській - ця книга стала унікальним явищем в літературному світі приазовських греків.

Прочитати зможе кожен

Літературна премія імені Максима Рильського присуджується за високі досягнення в галузі перекладу зарубіжних творів на українську мову і вітчизняної класики на іноземні мови. Вона вручається щорічно, але в цьому році вперше в двох номінаціях - новою стала номінація «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу». У ній було представлено три роботи. Журі беззастережно визнало «Кобзар» Валерія Кіора кращою серед них.

Над перекладами українського класика Валерій Кіор працював більше двох з половиною років. «Кобзар» в перекладі на урумську вперше надрукували в 2017 році в друкарні газети «Приазовський робочий» за сприяння Федерації грецьких товариств України.

Як і в найперше видання 1840 року, в нього увійшли вісім творів Тараса Шевченка, в тому числі відомі кожному зі шкільної лави поема «Катерина» і вірш «Думи мої, думи». У книгу включені тексти урумською та українською мовами - на одному розвороті сторінка оригіналу поряд сторінка перекладу.

«Будь-який, навіть незнайомий з азами урумської, може прочитати цю книгу і отримати уявлення про красу мови, - зазначає перекладач. - Читач бачить паралельно оригінал, а читання урумського тексту не викличе складнощів, адже він записується кирилицею, на відміну від багатьох інших тюркських мов».

Зараз Валерій Кіор продовжує роботу над перекладами української класики на урумську - вже на третину готова поема «Гайдамаки», а в планах - перевести на мову приазовських греків Лесю Українку.

Материнська мова приазовського інтелігента

Валерій Кіор є основоположником урумської літератури і активістом грецького руху Приазов'я. Вільно володіючи урумською мовою, написав і видав кілька збірок віршів, вісім років вів грецьку передачу «Ана сезю» на міському радіо Маріуполя, завідував кафедрою російської мови в Приазовському державному технічному університеті, будучи єдиним греком в Союзі на такій посаді, викладав урумську мову учням школи №46 в селищі Старий Крим. Урумську він не називає рідною - воліє слово «материнська». Зараз Валерій Кіор веде гурток поезії в школі №46.

«Дасть Бог, скоро перейдемо до урумської поезії, - каже перекладач. - Поки потрібно привчити дітей до простого, звичного, а потім вже переходити до більш складного, адже тюркська поетична традиція дуже своєрідна і складна».

Незважаючи на те що урумською мовою говорять греки, вона відноситься до тюркських мов, а тому ближче до сучасних кримсько-татарської і турецької, ніж до новогрецької. У цьому її унікальність, але разом з тим і складність.

Валерій Кіор зазначає: сьогодні в урумської мови дві основні проблеми - небагата синонімія і велика кількість русизмів і українізмів. Над цим він і працював все життя - спілкувався з людьми похилого віку з грецьких сіл, які не забули мову своїх предків, «вивуджував» слова і вирази з фольклору - але ж урумська сьогодні представлена майже виключно фольклором і поезією.

«Мені пригадується один випадок, - розповідає Валерій Кіор. - Колись давно в автобусі я почув, як двоє дідів перемовляються. Коли ми проїжджали поле соняшників, один сказав іншому: «подсолнухлари тестин» - «соняшники порізав». Я ще подумав: чому він говорить «подсолнухлари», коли є чисто урумське слово «гувалян» (буквально «сонячна квітка»)? Ось від таких русизмів потрібно позбавлятися, щоб зберегти чистоту мови».

Автор упевнений: урумська мова, як би мало зараз людей на ній не говорило, не помре. Рано чи пізно жителі Приазов'я з грецьким корінням захочуть освоїти мову своїх предків, а вже існуючі і майбутні переклади стануть гарною підмогою в її вивченні.

«Коли-небудь ми зможемо виховати цілий прошарок прекрасних приазовських інтелігентів грецького походження, - каже Валерій Кіор, - інтелігентів, які щиро люблять Україну, але не забувають і про свої історичні корені, вільно володіють не тільки українською та російською, але також і урумською, румейською і новогрецькою мовами».

Сьогодні відбувається становлення урумської літератури. Переклад «Кобзаря», виконаний Валерієм Кіором видала друкарня газети «Приазовський робочий» в 2017 році.