Вадим Бойченко: «Успіх Маріуполя – це люди»

Міський голова провів тригодинний марафон із журналістами

Традиційна пресконференція Вадима Бойченка для представників регіональних та міських засобів масової інформації присвячувалась актуальним питанням розвитку Маріуполя. Як розвиватиметься наше місто у найближче десятиліття – у публікації «Приазовського робочого».

Комфорт маріупольців – головний маркер

Попереджаючи питання журналістів, Вадим Бойченко акцентував на двох фундаментальних для життя міста документах: бюджеті Маріуполя – 2022 та Стратегії-2030, які належить затвердити депутатам на сесії міської ради 22 грудня: «Бюджет Маріуполя на 2022 рік дуже місткий. На першому місці – традиційна для міста та унікальна для України програма підтримки ОСББ, а також нова програма «Місто без околиць». Стратегією-2030 передбачено, що підтримка ОСББ охоплює 200 тисяч осіб; «Місто без околиць» – 300 тисяч людей. Тобто обидві ці програми дозволять упорядкувати в цілому все місто і дати відчуття комфорту всім жителям.

Обидва документи відіграють ключову роль у стратегії, бо формують фундамент комфорту. До 2030 року планується, що на ОСББ вийде 80% багатоквартирного житлового фонду (зараз – це вже понад 70%). Має бути робота над якісною складовою – рівнем підготовки голів ОСББ, бо сьогодні він різний.

На другому місці – будівництво доріг. У 2021 році ми реалізували пілотний проєкт: під час капітальної реконструкції вулиці Набережної саму дорогу зробила «ОНУР Інтернешнл», а все інше – місто, і це вийшло вдвічі дешевше, ніж якби усі роботи виконувала міжнародна компанія. Експеримент дозволив нам визначитись у цій формулі, щоб робити більше доріг. Отже, потрібно купувати асфальтовий завод разом із сучасними технологіями та навчанням наших фахівців правильному виробництву. Сьогодні проєктне рішення на виході, ми готові в січні оголосити тендер на закупівлю заводу і, гадаю, наприкінці березня – квітні його мають запустити.

Не виключені певні збої за термінами. Сьогодні в будь-якому разі COVID-19 впливає на все: виробництво техніки, постачання матеріалів, будівельний процес – на все, що можна було зробити швидше.

У 2022 році «Маріупольавтодор» планує відремонтувати 30 кілометрів доріг, з кожним роком нарощувати обсяги та вийти на 50 кілометрів доріг першої, другої та третьої категорій щороку. Якщо зазирнути у 2030 рік, то план – відбудувати 80% усіх доріг.

Маркер 80% проходить «червоною ниткою» через усі напрямки Стратегії-2030. Це амбіція, і багато чого в досягненні поставленої мети залежить від людей, яких ми набираємо, навчаємо, мотивуємо і оснащуємо технічно. Успіх Маріуполя – це люди. Тому розроблено великий мотиваційний проєкт – грейдинг, який дає оцінку «ваги» посад та зв'язок із ринком праці, розуміння того, який фахівець і скільки на ринку коштує, його міграційних настроїв та яку зарплату він має отримувати. Система мотивації праці має бути справедливою.

Ще один важливий блок, який визначає рівень комфорту для мешканців міста, – це транспорт. Зробленою величезною роботою ми ще й близько не наблизилися до того, що діє, наприклад, в Ізмірі (Туреччина) завдяки колосальним державним інвестиціям. Проте Маріуполь має свою транспортну модель, яка відповідає сьогоднішнім запитам та показує, які маршрути потрібно змінити та поповнити, якими одиницями техніки. Ми плануємо збільшувати частку електротранспорту та водночас нарощувати обсяги ремонту доріг.

А це означає: якщо купувати тролейбуси без автономного ходу, то на певній ділянці ремонту вони не зможуть просуватися. Треба купувати автономні, а заразом придивитися до електробусів – у чому різниця, яка ціна, довжина колії та інші компоненти.

Маріуполь уже сформував такий високий рівень довіри міжнародних фінансових організацій, у тому числі Європейського банку реконструкції та розвитку, що цього разу було достатньо невеликого діалогу і команда банку мені відповіла: «Добре, ми розширюватимемо чинний контракт». Буквально вчора я підписав заявку, вона «полетіла» до Лондона, і десь наприкінці березня ми сподіваємось отримати позитивне рішення. Це буде міжнародна закупівля, а постачання 50 нових електробусів або тролейбусів з автономним ходом очікується на початку 2023 року».

Програми підтримки ОСББ та «Місто без околиць» забезпечені грошима

– Вадиме Сергійовичу, ключовими проєктами ви назвали підтримку ОСББ та «Місто без околиць»: а чи вистачить грошей у міському бюджеті, особливо з урахуванням того, що околиці Маріуполя розширилися і до наших традиційних селищ внаслідок адміністративної реформи приєдналися нові?

– Грошей точно вистачить, бо бюджет Маріуполя зростає, міська рада ефективно керує операційною та інвестиційною частинами, а також видатками розвитку.

2022 року в Україні з'являться громади без бюджету розвитку – це правда. Тому що зростання вартості енергоносіїв дуже жорстко вдарило як по бізнесу, особливо малому, так і по громадах. Наприклад, блок «Освіта» у Маріуполі отримав плюс 80 мільйонів гривень лише комунальних платежів.

Нам нівелювали цей удар додатковими 4% податку на доходи фізичних осіб, але цього недостатньо для того обсягу проблем, які отримала громада, навіть за пільгового тарифу для бюджетних організацій. Необхідно й надалі займатися зниженням операційних витрат бюджету. Як ми це робимо?

Приклад «Маріупольводоканалу»: було 70 аварій на добу, стало шість-сім аварій – проблема ще є, але вже не така гостра. Як вдалося цього досягти? Ми міняли по 50 кілометрів труби на рік і сьогодні вже замінили понад 250 кілометрів. Що це дало? Ми купуємо за добу на 35 тисяч кубометрів води менше. Зниження аварійності та втрат води дозволило заощадити витрати на операційне утримання підприємства. Якщо у 2016 році на ці цілі було спрямовано 260 мільйонів гривень, то 2022 року підприємство отримає 100 мільйонів гривень у вигляді інвестицій на розвиток. А 160 мільйонів гривень спрямовуються «Маріупольавтодору» на збільшення обсягу ремонту доріг. Тут працюватимуть уже не 160, а 425 осіб. Тобто ефективне управління операційними витратами відкриває можливість створити потужне комунальне підприємство, яке займатиметься дорогами першої, другої та третьої категорій. До 2030 року ми мусимо відремонтувати 640 кілометрів доріг, і, щоб досягти цього, потрібні кадри, асфальтовий завод та спецтехніка. До речі, Маріуполь став єдиним містом в Україні, яке «скочило» у відкрите урядом «лізингове вікно», коли 20% вартості спецтехніки сплатить держава.

Саме такі підходи дозволяють бути впевненим: підтримка ОСББ, «Місто без околиць», як і інші програми, будуть фінансово забезпечені. Зрозуміло, що «Містом без околиць» ми не увійдемо до приватних будинків, але побудувати дорогу у приватному секторі – так. Як і забезпечити освітлення, зону відпочинку, пересувну амбулаторію, спортивний майданчик – це теж так.

При цьому Маріуполь на сьогодні не є одним із найбагатших українських міст. Коли хтось каже, що у Маріуполі багато грошей, я заперечую: треба рахувати бюджет міста на одну людину. У Маріуполі не так багато грошей, ми просто ефективно ними керуємо. Великі міста мають приблизно 8700 – 10 000 гривень на одну особу на рік. Маріуполь – 6000 гривень. Ми прагнемо підняти цю планку, тож Стратегія-2030 передбачає відкриття нових галузей економіки. А бюджет – це інструмент реалізації наших ініціатив та це колосальна робота.

Відносини з центром: конструктивно працюємо

– У сьогоднішній ситуації як складаються взаємини Маріуполя і вас особисто з центральними органами влади, зокрема з Офісом Президента України?

- Як міський голова я можу заявити про те, що не маю жодного конфлікту з Офісом Президента України. Буквально сьогодні ми розмовляли із заступником голови Офісу Кирилом Тимошенком, і є хороша новина з будівництва другої черги басейну «Нептун» для створення повноцінної бази олімпійського та паралімпійського резерву України. Маріуполь отримає 150 мільйонів гривень.

Ми періодично спілкуємося з Володимиром Зеленським, він любить Маріуполь та нашу громаду, яка підтримала його на виборах Президента України 90% голосів. Жодного конфлікту з громадою не може бути, тому що все, що було обіцяно Володимиром Олександровичем – аеропорт, «Нептун», морська набережна, – обіцяно не мені особисто, а маріупольській громаді.

У 2022 році є домовленість з Офісом Президента України, Маріуполь отримає 150 – 200 мільйонів гривень на початок будівництва пляжу Піщаний, яке ми завершимо 2023 року.

Так само і у взаєминах з губернатором Павлом Кириленком. У 2021 році інвестиції на підтримку інфраструктурних проєктів, у тому числі Ювілейного парку імені Гурова та інших об'єктів «Великого будівництва», дитячих садків та шкіл, становлять 213 мільйонів гривень. Це більше, ніж все, що ми отримали від області за п'ять років минулої каденції.

Будівництво об'їзної дороги до порту

– Без безпосередньої участі держави неможливе освоєння такого великомасштабного проєкту, як будівництво об'їзної бетонної дороги до Маріупольського морського торговельного порту. На якій стадії цей проєкт сьогодні?

– Будівництво об'їзної бетонної дороги розширить можливості маріупольського порту та робиться виключно для цього: щоб наше містоутворююче підприємство мало повноцінне завантаження та було конкурентоспроможним на ринку перевізних послуг. Обсяг перевалки вантажів, що очікується у 2022 році, – 7 мільйонів тонн, тоді як порт може забезпечити 21 мільйон тонн. Розвивати контейнерні перевезення, перевалку зерна та олії можна й потрібно. Зараз вантажі з Маріуполя пішли до Миколаєва, а щоб їх повернути, потрібна хороша дорога.

Бетонне покриття гарантує використання дороги на 50 років. Проєкт будівництва буде готовий до кінця січня. Найнеприємніше: Держбюджет на 2022 рік «роздруковано» і чи дадуть Маріуполю хоч щось для початку – це велике питання. Великий і солідний проєктант обіцяв нам виконати розробку ще в листопаді цього року, але до нього вишикувалася велика черга, ми чекаємо.

Боротися за молодь

– Як ви вважаєте, що у Стратегії-2030 допоможе нашій молоді зробити свій вибір на користь того, щоб залишатися жити та працювати у Маріуполі?

– Маріуполь дуже довгий час «спав», і було втрачено ті можливості, які активно використовувалися в таких містах, як Харків, Дніпро, Львів, Одеса. Останні шість років прискореними темпами ми наздоганяємо втрачене, і головний орієнтир – молодь має залишатись у Маріуполі, знаходити можливості для самореалізації у нашому місті.

У цьому концепті – будівництво морської набережної, розвиток IT, сучасної медицини, освіти тощо. Це топ-виклик, в основі якого якість життя та комфорт маріупольців. Все має бути у балансі – затишні двори, околиці, нові дороги, парки, робочі місця. За молодь ми боротимемося і претендуємо на те, щоб вона до нас приїжджала.

До речі, цього року мене дуже вразив Донецький юридичний інститут МВС України, який одержав прописку в нашому місті: студентів вступило утричі більше, ніж минулого року, і вони приїхали з 22 областей України. Це дуже круто: сьогодні у Маріуполі навчаються діти з усієї України.

Коли місто стає інфраструктурно, культурно, спортивно розвиненим та диверсифікованим економічно – ніхто не прагне з нього виїжджати. У 2022 році ми прискоримо темпи, у тому числі завдяки новим проєктам, які фінансують Європейський інвестиційний банк.

У рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України Маріуполь законтрактував 16 ключових проєктів на 1,6 мільярда гривень. Фактично, це ще один бюджет розвитку Маріуполя. Головні з них – це будівництво чотирьох великих сімейних амбулаторій у чотирьох районах міста. Це дуже місткі проєкти вартістю 60-70-80 мільйонів гривень, на які не доведеться відволікати власний фінансовий ресурс міста. Реалізувавши їх, ми закрили би проблеми первинної ланки медицини не до 2030, а до 2025 року. Це унікальний кейс у масштабах України, як і наша програма підтримки ОСББ. Ми повністю упорядкуємо всю «первинку».

Капітальна реконструкція шкіл №10 та №20, міського ліцею, дитячого садка №59, будівництво нового плавального басейну Н₂О-Classiс, сталевого будинку, потужного мультицентру для обслуговування мешканців Центрального та Приморського районів, інші місткі проєкти самостійно ми ніколи б не змогли освоїти. Коли з'являється таке плече підтримки, як ЄІБ, ми, звичайно ж, швидше просуваємося у досягненні стратегічних завдань, завдяки чому і «якоримо» молодь. Серед найбільших проєктів – капітальна реконструкція колишньої будівлі Гіпромезу для облаштування центру сучасних технологій M-IT та розширення можливостей для молоді.

Це безповоротні для міста інвестиції. Але отримати гроші – лише один бік питання. Щоб втілити проєкти в життя – треба працювати й працювати. Тут постають нові проблеми: нам не вистачає будівельних рук. Коли підрядники беруть більше обсягів, ніж можуть реалізувати, вони починають «здуватися». Це теж досвід - негативний, але досвід: нам необхідно обмежувати кількість об'єктів на одну будівельну компанію.

– Як Маріуполь має намір подолати гострий дефіцит фахівців з медицини?

– На сьогодні медичні заклади міста укомплектовано на 70%. Цього року ми досить щільно попрацювали з профільним міністерством і через промоції та програми мотивації вперше залучили до міста 134 інтерни. Фахівці приїхали до нас із різних регіонів, у тому числі з Харкова, Дніпра, Києва. Тобто молодь із цих міст уже починає дивитися у бік Маріуполя.

Що ми їм пропонуємо? Звичайно, житло, а також службові автомобілі з можливістю використання в особистих цілях. Вони будуть купуватися за формулою «50 на 50» коштом первинних центрів та міського бюджету. Починаючи з 2022 року ми маємо купувати по 10 квартир і 10 автомобілів щорічно.

У рамках медичної реформи «гроші ходять за пацієнтом» і зарплата лікарів має збільшитися до 25 – 30 тисяч гривень. У Маріуполі з п'яти первинних центрів буде утворено чотири – так диктує економіка та Національна служба здоров'я України. Це підвищить ефективність роботи та зробить її привабливішою для молоді.

– Вадиме Сергійовичу, як збираєтеся зустріти Новий рік?

– Новий рік – це святе: завжди з родиною та у колі друзів. Ми завжди намагаємося виїжджати, але цього разу все залежатиме від того, куди можна буде поїхати. Треба перезавантажитися, відпочити, зібратися з думками і просто поспати. Нас чекає велика робота, певен, у Маріуполя чудове майбутнє!

Світлина Аліни Комарової: Керувати ефективно. Вадим Бойченко аргументував успіхи та проблеми Маріуполя фактами, цифрами та розробками для досягнення поставлених цілей.