Сьогодні в маріупольському краєзнавчому музеї відкрилася нова експозиція «Музейна лабораторія».
Музейники вперше показують глядачам не тільки цікаві рідкості, пов'язані з історією нашого краю, а й свою «кухню» - деякі відкриття здивували й самих наукових співробітників.
Виставці передувала кропітка дослідницька робота, що тривала цілий рік, до неї були залучені всі співробітники музею.
«У фондах кожного музею є експонати, що не експонуються через нестачу інформації про них. Зараз, з розвитком інформаційних технологій, усувати білі плями легше. Музейні предмети відкривають свої історії й починають розмовляти з нами, - прокоментувала для PR.UA директор краєзнавчого музею Наталія Капустнікова. – Щодо кожного експонату, який побачать глядачі, були встановлені нові відомості - наприклад, уточнена дата або зв'язок з ким-небудь з відомих маріупольців».
Якщо не брати до уваги фрагментів останків доісторичних слонів Приазов'я з палеонтологічної колекції, то найстаровиннішим експонатом нової виставки вважається процесуальний хрест, виготовлений у французькому місті Лімож, відомому своєю емаллю - він відноситься до XIII століття.
Ще один цінний артефакт - Біблія Лютера німецькою мовою 1736 року. «Книга книг» вагою в 13 кілограмів була виготовлена в Нюрнберзі й досить добре збереглася.
Між вітринами з біблією і хрестом - червоне полотнище, прикрашене вишивкою-аплікацією із зображенням пелікана. Довгий час його асоціювали з міською управою, на печатках якої також був пелікан як символ самопожертви. Однак ця версія виявилася помилковою - з'ясували, що це велон - деталь літургійного вбрання католицького священника.
У старому Маріуполі діяли і чотири синагоги. У якийсь із них на службах використовувався ще один експонат виставки - яд, спеціальна вказівка зі срібла для читання Тори: юдаїзм забороняє торкатися до сторінок священної книги.
Залишили матеріальні свідчення про свої традиції для нащадків і греки. На виставці можна побачити декоративний рушник, якому більш ніж ста років - він вишитий в особливій техніці з використанням золотих ниток, а символіка візерунків прямо вказує, наскільки були переплетені культури сусідніх в Криму народностей - греків і татар.
Ще один експонат - кремнієва рушниця XVIII-початку XIX століття: його частини створювали в двох країнах - Англії та Османської імперії.
Знайомитися з «Музейною лабораторією» можна як у супроводі екскурсовода, так і самостійно. Біля кожної вітрини є великий банер з докладною інформацією про експонат, фотографіями з різних ракурсів, QR-кодами. Так, по одному посиланню можна почути старовинний вальс, а по іншому - «зануритися» на 30 метрів під воду і побачити корпус затонулого корабля, макет якого представлений на виставці.
Під час відкриття виставки глядачам показали невелику сценку про те, як і звідки цей макет потрапив у музей. Фрагмент театралізованого екскурсу - дивіться у відео PR.UA.
